Маленька гра, яка сильніша за своїх старших братів. В ній є майже все, що я люблю в подібних іграх. Цікавий, закручений сюжет, прості головоломки, можна постріляти, а можна й палкою ворогів нашинкувати, рівні з експлорінгом, але не надто заплутані, вид збоку-зверху, при цьому ще й є платформінг. Гра не надто складна, але й не надто легка, а складність росте поступово. Попотіти можна тільки на босах та останніх етапах, коротше - присутній баланс. Радує різноманітність локацій. Подорожі в часі дозволяють гармонійно міняти сетінги. То ти в кіберпанк Японії, то в античній Греції, то десь в середньовіччі посеред розпалу чуми. Єдиний її мінус, це технічна складова. Була б ця гра хоча б на GBA, то графіка, можливо, могла б бути не такою абстрактною й не доводилось би дофантазовувати все самому. Хоча, в цілому, для Геймбоя картинка гідна. Ще є певні питання до бойової системи, але це вже нюанси. А яка тут задорна музика, просто кайф. Її ще й можна послухати в кращому варіанті для N64. Також мене влаштовує й її короткотривалість, бо краще концентрований фан ніж розтянутий штучно геймплей. Від портативок я більше й не чекаю. Я повністю задоволений грою і тепер вона займає почесне місце в топ три моїх улюблених ромів на Геймбой. Шкода тільки, що через провал великих версій, Daikatana GBC не дуже відома та так само не має продовження.
«Time-tested»